ПСИХОТРАВМА ТА ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД  
 

ТЕМИ ПРОГРАМИ:​​

 

1. Основи психотравматології:

Поняття психічної травми. Феноменологія травми та ПТСР. Формування постстресових порушень. Диференціальна діагностика розладів пов'язаних з травмою та важким стресом за критеріями DSM-5 та ICD-11.

 

2. Основи кризової та першої психологічної допомоги.

Етапи та стратегії психотерапії при роботі з кризовими станами. Особливості роботи з бойовими стресовими травмами. Терапевтична допомога військовим із ПТСР.

 

3. Особливості роботи з монотравмою та ПТСР у гештальт-підході:

Діагностичний процес та його розгляд у полі відносин. Структура та етапи роботи. Терапевтичні втручання у вікні толерантності.

 

4. Комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР):

Динаміка формування КПТСР та особливості травматичної пам’яті. Поливагальна теорія Стівена Поржеса як нейрофізіологічна основа для розуміння реакцій на травму та побудови терапевтичної інтервенції. Особливості психотерапевтичної роботи при КПТСР. Робота з почуттям сорому та провини при комплексній травмі. Перетини та відмінності між КПТСР і межовим розладом особистості у клінічній практиці.

 

5. Травма раннього розвитку:

Моделі прив’язаності та їхній вплив на формування КПТСР. Наслідки ранніх порушень прив’язаності у розвитку стресових розладів. Відображення дитячих травм у дорослому житті: симптоматика «інфантильної» травми, формування «травматичного» характеру. Трансгенераційна передача травматичного досвіду як фактор ускладнення особистісного розвитку. Особливості терапевтичної роботи з нарцисичною травмою.

 

6. Тілесно-орієнтована терапія травми(сенсомоторні методи):

робота з цілісним досвідом клієнта, що включає тілесні відчуття, почуття, образи, рухи/поведінку, а також завершення перерваних реакцій мобілізації (втечі, боротьби) та не розрядженої енергії реакції іммобілізації (завмирання). Особливості роботи з тілом по принципу «знизу-вгору».

 

7. Терапевтична допомога постраждалим від сексуального насильства та жорстокого поводження.

Травма-фокусований підхід у роботі з людьми, які пережили сексуальне насильство під час воєнних дій.

 

8. Феномени дисоціативної симптоматики.

Фрагментація та дисоціація як адаптаційні механізми у відповідь на психотравматичні події. Клінічні прояви дисоціації. Рівні структурної дисоціації особистості: від первинної до третинної, згідно з моделлю Онно ван дер Харта. Терапевтичні підходи до побудови альянсу з дисоційованими частинами Я. Стабілізація, титрування та інтеграція у роботі з дисоціацією.

 

9. Синдром втрати.

Психологія переживання втрати. Стадії та завдання горювання. Нормальні та патологічні реакції на втрату. Ускладнені форми горя. Особливості психотерапевтичної роботи із втратою.

 

10. Фаза відновлення, реінтеграції та оновлення - себе, відносин, цінностей та способів життя.

Попередження рецидиву. Феномен посттравматичного зростання. Синдром емоційного та професійного вигоряння. Безпека та ефективність фахівців які надають допомогу людям, які пережили психотравматичні події.

 

11. Фінальним етапом програми є сертифікаційна зустріч із супервізійним аналізом клінічних кейсів учасників....