Як відомо, Фріц та Лора Перлз були знайомі з сучасними їм екзистенційними мислителями та їхніми ідеями — Фріц Перлз працював під керівництвом К. Гольдштейна, а Лора була студенткою Гольдштейна і особисто знайома з Мартіном Бубером та Паулем Тілліхом. 

 

Однією з назв, яку хотіли присвоїти новому напрямку психотерапії його засновники, була «екзистенційний психоаналіз». 

Однак від даної назви вирішили відмовитися, оскільки в Америці того часу екзистенціалізм асоціювався з ім'ям французького філософа та письменника Ж.-П. Сартра, який тоді не був занадто популярний.

 

У 60-ті роки на своїх семінарах Перлз говорив, що гештальт-терапія є формою екзистенційної психотерапії, і більше того, першою екзистенційною терапією, яка стоїть на власних ногах, тобто заснована на феноменології (філософському напрямку, заснованому Е. Гуссерлем, і який став методологічною базою феноменологічної психіатрії та шкіл психології екзистенційно-гуманістичної орієнтації). 

 

Проте поняття екзистенціалізму, хоча й знайшли певне відображення в роботі Перлза, не отримали чіткого теоретичного оформлення.